В Прагу ми з чоловіком вирушили 3 січня 2006 року. В Чехії ми не були до цього жодного разу. Вирішили поїхати самі, без якихось там груп, гідів і т. д.

Після аналізу декількох засобів пересування, зупинились на автобусі:

1.      Недорого  у порівнянні із літаком (Туди – 372 гривніі, і назад – 670 гривень).

2.      Швидко у порівнянні із потягом (22 години в дорозі обіцяно, насправді десь доба).

Звичайно, спочатку я сходила на Південний залізничний вокзал, звідки о 17.30 відправляється автобус вибраної нами фірми “Столиця” (М. Золоті Ворота, м. Київ, вул. Лисенка, 4, 3-й поверх, кв. 51 тел. 044/ 538-19-19. 538-16-16). Оцінила зовнішній вигляд, зручність і т. д. Але все ж таки моєму чоловіку було не надто зручно їхати добу в автобусі через високий зріст. У нього банально не поміщались ноги. Назад, із Праги, ми повертались автобусом цієї ж фірми. Він був кращий, тобто більш зручний – двоповерховий. І для ніг місця було більше.

українцям оформляються безкоштовно. Але для цього вам самим потрібно витрачати час, відвідуючи консулат. Краще скористатись послугами тур-оператора, який організовуватиме вам поїздку. Як виявилось, не всі туристичні агенції беруть за це гроші. Є купа таких, які безкоштовно виправлять вам усі необхідні документи. Єдина умова – ви замовляєте готель через них.  А це зовсім не проблема! Якщо ж немає потреби в готелі, раджу зателефонувати в декілька агенцій в пошуках найдешевшої. Ціни на оформлення візи можуть бути страшенними або дуже прийнятними. Знайдіть найкращу для себе.

Ми звернулись до тур-оператора ДчП Максиматур пр. Перемоги, 67, оф. 43 м. Нивки Тел. 422-22-52/53. Можливо, нам не пощастило. Але щоб не повторювати наші помилки і не спокушати долю, раджу вам її оминути, хоч ця агенція надає необхідний спектр послуг: замовляє готель, оформляє візи, страхування і білети на транспорт. Якщо ж вам припала до душі ця фірма, то, благаю, не йдіть до Олени Шевченко. Ця літня скуйовджена жіночка зовсім не зацікавлена вами і вашими проблемами, пов’язаними із поїздкою в незнайому країну. У нас виникла неприємна ситуація, пов’язана саме з цим менеджером. Її розв’язала директор агенції Олена – дуже мила жінка. Закінчилось все добре. Але осад на душі залишився неприємний. 

Справа в тім, що Олена Шевченко не повідомила нас про готовність документів. Не замовила вчасно білетів на автобус, коли ми загодя про це з нею домовлялись. Потім відмовилась викуповувати їх у перевізника, мовляв я не дала їй грошей на це. Хоч ми домовились, що я вношу 300 гривень авансу, а решту після надання ними всіх послуг. А під кінець ще й обрахувала нас на 40 євро.

Все було вирішено, виправлено із директором фірми Оленою по телефону. Але коли я прийшла забирати свої документи і сказала директору, що таке ставлення до клієнта – це паскудство, то у відповідь почула :”Наша Леночка”. І ніякого вам “вибачте”. Я такого не чекала! Йдучи до тур-оператора, оплачуючи його послуги, ми розраховували на  нормальне ставлення, якісне обслуговування. А тут таке свинство! Я попросила директора дати мені калькуляцію і пояснити виникнення зайвих 40 євро. “Леночка” – це не виправдання. Напевне вони розраховували, що клієнт не помітить: не перераховуватиме чи поспішатиме. А тут такий облом! Отже, не раджу Вам іти до нечесних людей. Адже є повнісінько таких самих і набагато кращих тур-операторів, готових чесно виконати усі взяті на себе зобов’язання.

Три ночі в готелі (номер для двох)по 43 євро – 129євро.

Автобус на двох туди і назад - 1310 гривень (наш оператор зробив нам знижку в 30 гривень. Я збиралась купувати білет самостійно, але цим вони мене втримали. Сам перевізник ніяких знижок не давав).

Страхування – 39,80 гривень.

Разом: 1349,80 + 129 євро (курс міжбанківський) = 2136,70 гривень.

Митниця  проблем не викликала. Водій автобуса попередив, якщо не хочемо стояти в черзі – всі по 10 гривень. Ми скинулись і швидко перетнули кордон. Багаж не перевірявся зовсім: ні у нас, ні в інших пасажирів.

у нас був не дуже.“Ольшанка”***. Район Жижков. Район хороший, спокійний. Далекувато від центру (ми ходили пішки - 30 хв), недалеко від готелю є торговий центр. Але сам готель – жахіття! Що головне для готелю? Зручне ліжко. А от саме цим “Ольшанка” похвалитись не могла. Ми з чоловіком більше втомлювались за ніч на празьких простирадлах, ніж за день від прогулянок. Готель великий, багато росіян і українців Обслуговуючи персонал готелю не надто привітний. Сніданки нормальні. Трохи одноманітні, але дуже ситні. Бачила на власні очі, як наші співвітчизники тихенько загортали харчі в серветки і запихували в торбинки. Так що можна було не лише поснідати, а й пообідати. В готелі є басейн за додаткову плату, правда, ми не ходили. Через сайт готель вихваляється кабельним телебаченням. Отож, будьте готові задовільнитися двома чеськими каналами і трьома німецькими. Такий коротенький у них кабель. На російський/український не розраховуйте. Нема.

Прага – чудове місто. Нам усе дуже сподобалось. В самій Празі є повно палаток, які пропонують екскурсії на будь-який смак. Тобто зовсім не обов’язково купувати повний тур ще вдома. Ви можете скорегувати його на місці. Поїдете – побачите, як кумедно виглядають наші групи туристів. Звичайно, якби не гід, то і українські чи російські туристи нічим не вирізнялись би від тисяч інших. Але лише наші гіди мчать вуличками Праги, наче за ними женеться щось страшне. Вверх задерта парасоля чи пластмасова квіточка і вперед-вперед-вперед. Зупинилась (більшість російськомовних екскурсоводів - жінки) і, не дочекавшись гурту відставших туристів, понеслась у розповіді: тра-та-та-та. Замовкла, щоб перевести подих, і тільки-но туристи задерли голови розглянути будинок “У мінути” чи “У золотого лева”, помчала далі. Отак за якусь годину ви вже “побачили” все місто.” Завтра о 8 – в холі готелю. Їдемо туди-то. До побачення.” От і все. Ви маєте купу вільного часу: на прогулянки, на сувеніри, на магазини,  на кафе.

ви привезете повно. В цьому ніхто не сумнівається. Якісь непотрібні скляні штучки. Вовняні шапки, рукавиці. Прикраси. Дерев’яні чоловічки на пружинках, головоломки, потяги. Літаючі дерев’яні корови/папуги/бабки/літаки... (Ми купили собі практично справжнього лелеку, от лише дерев’яного). Відьми, які нестримно регочуть і світять очима, коли плеснути перед ними в долоні. Є магазини “Банкрот”. Серед всілякого дешевого непотребу там можна знайти цікаві сувеніри і за смішну навіть для нас ціну.

Празькі магазини  мені сподобались. Ми приїхали зразу після нового року і там ще скрізь були – знижки. Якісні речі за прийнятну ціну. Це чудове доповнення до вражень від старовинного міста. Ми робили покупки в торговому центрі в Жижкові. Але були в чудових магазинах в центрі. Особливо мені сподобались ті, що по вулиці біля опери. А от сувеніри варто купувати на базарі чи на Карловій вулиці. Зробіть лише два кроки від Карлової вулиці, до наступного магазинчика і – о диво! Ціни там значно нижчі.

 На власному досвіді переконались, що краще везти готівку. З картками одна морока. Невідомо, скільки точно знімають бакомати за послугу, але багато. При обміні валюти у чеських обмінниках завжди перепитуйте, скільки отримаєте на руки за сто доларів, чи скільки ви там збираєтесь обміняти. Не вірте очам своїм. Вони одне вивішують на щитах, а зовсім інше платять. Уточнюйте, чи нема комісії за обмін. А найвигідніший курс на туристичних маршрутах. Хоча не поспішайте. Обійдіть декілька обмінників. Курс може бути зовсім різним.

нас приємно вразили прийнятними цінами і якісною їжею. А от офіціанти стають привітними лише тоді, коли даєш на чай. Тоді ж вони зразу починають розуміти російську мову (з українською там геть кепсько). А до того – це похмурі, заклопотані люди. Найбільше нам сподобалось у ресторані-пивоварні “” – . Це ресторан в старій пивоварні Старопрамен. Їжа традиційна чеська. Була смачна вепряча нога з солодким хроном. Її достатньо на двох однієї. ДУЖЕ ситно. Загалом всі чеські страви, які ми куштували, були дуже ситні. А ще приємне враження від китайського ресторану. Дуже смачно, вишукано і дешево (120 гривень за двох за вечерю з креветками на грилі, червоною рибою, китайським пивом – от воно дорогувате). Він десь у Старому Місті. А вдруге ми його не знайшли. Тільки, будь ласка, не харчуйтесь у дешевих китайських забігайлівках. Це того зовсім не варто.

В путівнику, в тур-агенції нас переконували, що населення Чехії досить російськомовне. І скрізь по місту є вказівні знаки зрозумілою нам мовою. Неправда. Ніде ми не бачили російських/українських написів, навіть в готелі, де більшість постояльців з колишнього СРСР.   Будьте готові, що в ресторанах вам подадуть меню на чеській і англійській мові. Ще шанують там німецьку. І якщо ви не ас в англійській, то будьте готові насолодитися такими чеськими (це ж Слов’янська мова, я в ній розберусь!) перлами – черствий хліб (свіжий), воняча юшка (запашна), потравіни(харчі), овоци (фрукти), зеленіна (овочі) і т. д. А ще у них є “ужасні” краєвиди, у чоловічих магазинах відділ “калхоти” – виявляється там і сильна стать їх носить, бо це прозаїчні штани. Цікаво там!

Дорослі чехи знають російську, хоч і неохоче нею спілкуються. А от молодь – це лише англійська.

 Але там так багато наших! Не розділяючи на росіян чи українців. Там наші. І вони допомагають. В супермаркеті хлопчина-касир зробив добрячу знижку. В магазині сувенірів дівчина підказала якісний товар. Це приємно.

Вдалої подорожі!

&C